1 Повідомлюємо вас, брати, про ту ласку, що її Бог дав Церквам македонським.
2 Серед численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхня глибока бідність вилилась без краю на їхню багату щедрість;
3 вони мірою сили, — я про це свідчу, — і понад силу, добровільно,
4 вельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих.
5 Вони ж, понад надію нашу, самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі.
6 Ось чому ми благали Тита, щоб він, як був почав, так щоб скінчив між вами цю добродійну справу.
7 Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, — у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у нашій любові до вас, — треба вам відзначатись і в цій добродійній справі.
8 Я не кажу як наказ, але щоб заради дбайливости інших випробувати щирість вашої любови.
9 Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли.
10 Даю в цьому лише раду: Воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку, не тільки робити, але й бажати.
11 Тепер же закінчіть її, щоб і так, як гаряче бажали, так і довершили за своєю спроможністю.
12 Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, — не того, чого не має.
13 Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність:
14 щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність,
15 як написано: «Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, — не мав нестачі.»
16 Богові дяка, що дав у серце Тита таку саму до вас горливість;
17 бо він прийняв просьбу і, бувши повний запалу, доброхіть до вас пустився.
18 Ми з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалять
19 і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу,
20 вистерігаючися, щоб нам хтось не докоряв з-за тієї обильности пожертв, що ними завідуємо.
21 Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми.
22 А разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах, і який тепер куди пильніший із-за великого довір'я, що його до вас має.
23 Щодо Тита, то він мій товариш і коло вас співробітник; а щодо братів наших, то вони посланники Церков, слава Христова.
24 Дайте ж їм доказ вашої любови й нашої їм похвали про вас, перед обличчям Церков.
Друге послання св. апостола Павла до коринтян, 8 глава